Сохранено 2586004 имен
Поддержать проект

Гаевский Семен Иванович

Гаевский Семен Иванович
Страницу ведёт: Галина Галина
Дата рождения:
4 февраля 1866 г.
Дата смерти:
11 мая 1931 г., на 66 году жизни
Социальный статус:
лишенец
Образование:
высшее, юрист
Национальность:
украинец
Место рождения:
Чернигов, Украина (ранее Украинская ССР)
Место проживания:
Чернигов, Украина (ранее Украинская ССР)
Место захоронения:
Архангельская область, Россия (ранее РСФСР)
Дата ареста:
15 октября 1930 г.
Приговорен:
постановлением тройки при Коллегии ГПУ УССР по ст.54-11 УК УССР 30 декабря 1930 г. Обвинялся в том, что проводил контрреволюционную деятельность
Приговор:
ссылка в Северный край сроком на 5 лет
Реабилитирован:
Заключенням зам. Прокурора Чернігівської області від 31 липня 1989 року Гаєвський Семен Іванович реабілітований на підставі ст. І Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 року “Про додаткові заходи щодо встановлення справедливості по відношенню до жертв репресій, які мали місце в період 30-40-х та на початку 50-х років.”
Источник данных:
Справка уточнена по данным от родственников
Фотокартотека
Семья С.И.Гаевского во дворе их дома по ул. Белинского (Елецкой), 4, Чернигов, июнь 1927: жена Леокадия Карловна (урожд. Шорш), сын Семен Семенович (р.1913), дочь Мария Семеновна (р. 1921), дочь от первого брака Нина Семеновна Горинович (Гаевская, 1898-1987), ее муж Владимир Николаевич Горинович (1900-1979), их дети Александра Владимировна (1925-2020), Михаил Владимирович (1927-2016). Семен Иванович Гаевский, 1890-е Семен Иванович Гаевский
От родных

З книги: Українські архівісти (ХІХ–ХХ ст.)): Біобібліогр. довідник / Держ­комархів Украї­ни. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Звор­ський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с. 
Важливою складовою джерельної бази біографічних студій стали архівно-слідчі справи репресованих істориків-архівістів. Великий масив таких джерел зосереджено у фонді № 263 (Архівно-слідчі справи репресованих) ЦДАГО України. Це справи В. М. Базилевича (спр. 5530, 66177), О. С. Грушевського (спр. 64688), В. О. Романовського (спр. 64454, 66855) та ін. У фондах Держархіву СБУ залишаються справи О. Г. Водолажченко (спр. 22303), С. І. Гаєвського (спр. 11239), В. В. Дубровського (спр. 15598), М. Ф. Тищенка (спр. 11252), П. В. Клименка (спр. 50021) та ін. Тут представлено анкети заарештованих, особисті документи звинувачених, протоколи допитів, очних ставок, судових засідань, характеристики, медичні довідки, акти про виконання вироку, реабілітаційну частину, листи, щоденники, спогади, нерідко – наукові праці вчених або відгуки про них // https://old.archives.gov.ua/Publicat/Ukr_arkhivist.pdf, с. 8;

ГАЄВСЬКИЙ Семен Іванович (1866, м. Золотоноша Полтавської губ. – 1934 ?) – правник, архівіст.
Народився в сім’ї учителя жіночої прогімназії.
Середня освіта – гімназійна. Навчався на медичному (1886–1890), юридичному (1891–1892) факультетах Університету Св. Володимира у Києві. Закінчив Київські бухгалтерські курси (1890). Студентом практикував у Київському ЦАДА (1888–1890). Володів давньослов’янською, латинською, грецькою, французькою, німецькою, італійською та польською мовами.
Кандидат на судову посаду (1892), помічник секретаря (1893–1898) Київської судової палати, мировий суддя Канівського округу Київської губернії (1899–1902), товариш прокурора Чернігівського окружного суду (1903–1919). Співпрацював у Чернігівській ГУАК (1907–1912).
Перейшов на постійну архівну роботу: працював вченим секретарем губарху (1923–1925), інспектором і вченим секретарем окрарху (1926–1929) Чернігівщини. Як правник і вчений секретар С. Г. залучався до вироблення положення про Чернігівський крайовий історичний архів ім. В. Л. Модзалевського (1923), статусу експертнорозбірних комісій, обґрунтовував незаконність продажу
установами архівних паперів, готував позови в справах фізичного нищення та розкрадання архівів, сприяв поверненню на архівне зберігання Хроніки Леонтія Боболинського. Брав участь у розшуку архівів ліквідованих установ 1917–1919 рр., проводив реєстрацію та облік архівів на Чернігівщині. За його участю відбувалися виявлення і передавання на державне зберігання архівів духовної консисторії, місцевих управління державного майна, акцизного управління, межових установ, страхового відділу губернського земства, гімназій, монастирів.
1925 р. підготував для публікації в “Червоному архіві” “Описання архіву гр. Милорадовичів” (не опубл.). Працюючи інспектором окрарху, консультував окружних інспекторів, обстежував архіви місцевих установ, контролював базари і крамниці з тим, щоб не продавалися архівні документи, виступав з доповідями про значення архівів на курсах профорієнтації, нарадах архівістів, вів
заняття зі справочинства в Чернігівській кооперативній школі.
Заарештований 15 жовтня 1930 р. за звинуваченням в контрреволюційній діяльності. Винним себе не визнав.
Засланий на Північ Росії на три роки. За свідченнями родичів приїздив 1934 р. в Україну. Подальша доля С. Г. невідома.
Валентина Шандра, Ірина Матяш (Київ)
Архіви: ЦДАВО України, ф. 14, оп. 1, спр. 97, 98, 131, 212, 301, 408, 708; оп. 1 л, спр. 16; Держархів СБУ, П 11239.

Короткие и порой отрывочные сведения, а также ошибки в тексте - не стоит считать это нашей небрежностью или небрежностью родственников, это даже не акт неуважения к тому или иному лицу, скорее это просьба о помощи. Тема репрессий и количество жертв, а также сопутствующие темы так неохватны, понятно, что те силы и средства, которые у нас есть, не всегда могут отвечать требованиям наших читателей. Поэтому мы обращаемся к вам, если вы видите, что та или иная история требует дополнения, не проходите мимо, поделитесь своими знаниями или источниками, где вы, может быть, видели информацию об этом человеке, либо вы захотите рассказать о ком-то другом. Помните, если вы поделитесь с нами найденной информацией, мы в кратчайшие сроки постараемся дополнить и привести в порядок текст и все материалы сайта. Тысячи наших читателей будут вам благодарны!