У другій книзі тому «Реабілітовані історією. Донецька область» продовжено публікацію довідок про громадян, що були репресовані на території області. Прізвища друкуються у алфавітному порядку за літерами «В», «В» і частково «Г».
Головна мета видання тому - відновити історичну справедливість щодо багатьох тисяч громадян, повернути історії забуті, викреслені з пам’яті народної імена, публічно реабілітувати і віддати належне жертвам тоталітаризму.
Книга розрахована на широкий читацький загал.
ISBN 966-7696-68-5
ПЕРЕДМОВА
Вашій увазі, шановний читачу, пропонується друга книгатому «Реабілітовані історією. Донецька область». У ній продовжено публікацію довідок про громадян, що мешкали й працювали в межах Донецької області, зазнали репресій з боку держави в умовах радянської політичної системи з 1917 по 1990 рр. і були реабілітовані. У довідках про громадян надано інформацію про дату й місце народження, національність, освіту, партійність, місце роботи та проживання, дату, ким і на який термін засуджено, коли було реабілітовано даного громадянина.
У першій книзі тому започатковано публікацію понад 1200 імен мешканців нашої області (за алфавітною ознакою - літера "А"). У даному виданні вміщено майже 6300 прізвищ і довідок до них за літерами-"Б", "В" та частково "Г". Запропоноване дослідження здійснено у межах державної програми з підготовки науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» (Головна редакційна колегія на чолі з академіком Національної академії наук України. Героєм України П.Т. Троньком), визначеної постановами Президії Верховної Ради України № 2256-ХІ1 від 6 квітня 1992 р. і Кабінету Міністрів України №530 від 11 вересня 1992 р.
Нова книга - це результат великої копіткої науково-пошукової та аналітично-дослідницької роботи Донецької обласної редакційної колегії тому «Реабілітовані історією. Донецька область» та її науково-редакційної групи, вчених, журналістів, працівників видавництва, активістів громадських організацій.
Списки складено на базі глибокого вивчення матеріалів архіву тимчасового зберігання документів УСБУ в Донецькій області, а також Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України), Державного архіву Донецької області, ряду центральних державних архівів Російської Федерації.
Отже, шановні читачі, в руках ви тримаєте унікальне видання про трагічну долю більш ніж шести тисяч постраждалих за радянських часів - робітників і селян, лікарів і вчителів, інженерів і техніків, керівників промисловості й сільського господарства, працівників залізниці й партійно-державного апарату управління, профспілкових і комсомольських функціонерів.
Серед них професор кафедри мікробіології Сталінського медичного інституту (сьогодні Донецький державний медичний університет) Микола Миколайович Благовєщенський, засуджений виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР у м. Сталіно до вищої міри покарання (з конфіскацією майна) у вересні 1938 р. За відсутності складу злочину він реабілітований у 1957 р. Така ж доля спіткала заступника керуючого і головного інженера тресту «Куйбишеввугілля» Олександра Олександровича Богомолова, який потрапив під жорна сталінських репресій в час їх апогею стосовно господарчих кадрів Донбасу.
Заарештовані і засуджені Особливою нарадою ГПУ в березні 1933 р. теслярі житлового будівництва новоутвореного Дебальцівського залізничного вузла три брати Бажани - Іван, Василь та Григорій на строк від 6 до 10 років трудових таборів. Вони, як і за день раніше заарештований їхній дядько Петро Михайлович, за державним оргнабором прибули із села Полтавської області.
Аналогічних переслідувань влади зазнала родина Благушиних, уродженців с. Ольховатка Орджонікідзевського району (тепер Шахтарський район). Овсій Благушин. на той час голова колгоспу «Борець за соціалізм», що в сусідньому с. Нікішине Чистяківського району, вперше зазнав репресій восени 1933 р., коли селяни не виконали план хлібоздач державі в умовах
голодомору. Вдруге його як експедитора шахти засудив військовий трибунал Північнодонець-кої залізниці в умовах наступу німецько-фашистських військ на Донбас. Тоді ж були репресовані червоноармійці Савелій і Олександр. Останньому ледве виповнилося 23 роки.
Як відомо, донецький край історично склався як багатонаціональний регіон. В умовах офіційно проголошеної національної політики і як результат "торжества дружби народів” репресії тоталітарного режиму зачепили людей різних національностей. Більшість серед них - представники основної частини мешканців радянської України - українці, але важко знайти якусь із 100 національностей, котру б не зачепив режим.
Серед репресованих уроджениця Хоперського району Донської області Олександра Василівна Вішник, засуджена як жінка «ворога народу» на 5 років перебування в трудових таборах. Цього вона зазнала після смертного вироку чоловікові Веніаміну Федоровичу, головному інженеру тресту «Артемвугілля» (м. Горлівка). До вишоїміри покарання засуджено уродженця Курської області, помічника начальника дільниці Макіївської шахти ім. Леніна І.О. Бухтіярова, німця за походженням із Люксембурзького району, вибійника Єнакіївської шахти «Юнком» П.К. Вайгштейда (Ванштейда), грека із Старобешівського колгоспу Д.Ю. Васильєва, білоруса із Вітебської області А.Д. Василевського. який працював юрисконсультом управління Південнодонеиької залізниці. Не дожив до віку Христа німець Карл Бухміллер. молотобоєць Костянтинівського заводу ім. Фрунзе. Майстер із сусіднього склозаводу, поляк білоруського походження Людвиг Блажииький відбув 10 років у виправно-трудових колоніях НКВС. Ясна річ. що всі вони постраждали безпідставно. Однак це було визнано лише в 1957-1959 рр.. а про реабілітацію деяких із них родичам прийшло повідомлення лише в 1990-1992 рр.
Із зазначеного, шановний читачу, випливає, шо ця книга - своєрідний енциклопедичний довідник про долю репресованих за радянських часів людей відомих і звичайних, високоосвічених і не дуже. Можливо, деякі з них припустилися якихось професійних помилок і прора-хунків. проте вони не заслуговували на офіційне їх визнання як «ворогів народу». Ознайомлення зданою книгою, сподіваємося, сприятиме відновленню доброї нам'яті про добропорядних мешканців нашого краю.
Олександр ПУТ,
доктор історичних наук, місту ті ик голови
Донецької обласної редакційної колегії тому
«Реабілітовані історією. Донецька область».
Список скорочень
АРСР - Автономна Радянська Соціалістична Республіка,
БРСР - Білоруська Радянська Соціалістична Республіка,
буд. - будинок,
В. - Велико ,
ВКП(б) - Всесоюзна Комуністична Партія (більшовиків),
ВКЛСМ - Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді,
ВТК - виправно-трудова колонія,
ВТТ - виправно-трудовий табір,
вул. - вулиця,
ДПУ - Державне пол ітичне управління,
ДПС - дім поселення студентів.
кв. - квартира,
кол. - Колонія,
КП(б)У - Комуністична Партія (більшовиків) України,
М. - Мало ,
м. - місто.
МДБ - Міністерство державної безпеки,
НКВС - Народний комісаріат внутрішніх справ,
РСР - Радянська Соціалістична Республіка,
с. - село,
сел. - селище,
ст. - станція,
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік,
УНКВС - управління Народного комісаріату внутрішніх справ
УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка.
х. - хутір.